Ірина ВАЩИШИН, ТРК Люкс
Коли про місто не дбає влада, за це мусить братись громада. Архітектори, представники проектних установ, депутати і пересічні мешканці Львова зібрались за «круглим столом» в Інституті розвитку міста, аби з’ясувати, що треба будувати у Львові і яким йому бути в найближчі десять років.
Львів забудовують нефахово. З цим погодилися практично всі учасники «круглого столу», який на диво толерантно та майстерно, зважаючи на кількість присутніх, очолив директор інституту архітектури Богдан Черкес.
Зробивши такий висновок, оминути тему відновлення фортеці на Високому Замку учасники дискусії, звісно, не змогли. Адже про це зараз говорить мало не все місто. Однак несприйняття громадою цього задуму, здається, міська Влада не чує взагалі.
Варто зазначити, що такі ситуації виникають щоразу, коли намагання окремих осіб щось збудувати не збігається не лише з баченням пересічних мешканців, а також і з елементарними вимогами фахового підходу до справи. За таких умов претендувати на статус європейського міста і справді складно, каже професор НУ «Львівська політехніка» Микола Бевз, на думку якого «сьогодні Львів — глибока провінція».
Аби насправді не перетворитись на провінцію, місто, безумовно, мусить розвиватись. Але де саме Львів потребує розвитку і чи можна щось будувати у його старій частині?
Більшість незалежних експертів схильна думати, що місто в його історичній частині, навіть будуючи там, таки можна перетворити на музей, проте живий, щоб ця музеєфікація була продуктивною і давала як культурний, так і матеріальний зиск.
Прикладом такого підходу може бути чимало європейських міст, де завдяки сучасному втручанню історичні будівлі лише виграють.
Бо ж мусимо зберегти те, що хтось хотів би в нас побачити, переконувала депутат Львівської міськради Тетяна Крушельницька. «Ми повинні би передбачити туризм, люди до нас приїдуть побачити те, що є автентичним», — каже вона.
Проте водночас зі збереженням давньої архітектури мусимо подбати і про елементарну чистоту в місті, — більше ніж слушно зауважив профессор Інституту «Укрзахідреставрація» Іван Могитич: «Чому у Львові не має бути чисто?
Та тому, що цього ніхто, кому належить хотіти, не хоче». До речі, очистити місто треба не лише від сміття, а й, як стверджують міські депутати, від купки перекуплених чиновників та архітекторів і проектантів, з чиєї мовчазної згоди найбільш привабливі та екологічно цінні ділянки віддають під забудову.
А тому Львів врятує лише незалежна архітектурна рада, існування якої мусить бути регламентоване в статуті міста. Як зазначив засновник об’єднання «Самопоміч», видавець «Поступу» Андрій Садовий, «у цей статут треба внести доповнення про архітектурну раду, яка мала би в місті найвищий статус, і оці люди зможуть вирішувати архітектурну долю міста Львова.»
За словами Андрія Садового, члени архітектурної ради мусять насправді любити Львів і, окрім цього, мати достатньо високу зарплату, аби перекупити їх було неможливо.
А головний архітектор міста, крім того, мав би бути насамперед фаховим менеджером. І тоді Львів буде відкритим для ідей та інвестицій, без яких йому не розвиватись. Наступні ж покоління зможуть милуватися красою та неповторністю міста Лева.