Сподівання, що сесія Київради, котра відбулася минулого тижня, вирішить всі накопичені питання проблемних адрес, чиї мешканці без угаву пікетували міську раду, залишилися марними.
До того часу депутати повинні були відпрацювати старі і нові земельні рішення, аби скасувати помилкові і уникнути подібного у майбутньому.
Однак скасувань пікети не дочекалися, навпаки — Київрада відвела понад півсотні нових ділянок, щоправда відмітаючи ті, які мали бодай щонайменший натяк на неприйнятність київською громадою. Натомість представники міської влади вважають, що пікети під стінами мерії мають здебільшого політичний характер, тобто такий собі
спосіб дискредитувати київське керівництво і збурити киян, які за рік мусять визначатися з новими обранцями і, ймовірно, до тих списків не потрапить чимало теперішніх депутатів, «скомпрометованих» землею.
Хоча те, що в столиці подекуди таки існує хаотична забудова, визнає навіть Київський міський голова Олександр ОМЕЛЬЧЕНКО, проте він упевнений, що ці випадки досить поодинокі, а решта — стороннє політиканство чи просто людський егоїзм.
— Всі спірні питання, які виникають між владою і суспільством, можна вирішити за допомогою акцій протесту, що передбачено Конституцією України. Це нормальне явище, коли до органу влади, де можна добитися правди, йдуть люди, незадоволені якимись рішеннями.
Якщо люди пікетують під київською мерією, то вони вважають, що це той орган, який їх почує, побачить, вислухає і прийме відповідні рішення. Однак поведінка пікетувальників не завжди цивілізована і демократична (блокування службового в’їзду для машин міськадміністрації, образи на адресу журналістів), що говорить про те, що пікетують декілька груп.
Перша — це нормальні обурені люди, друга — це
формальні об’єднання і громадські організації, третя група — неформали, які не мають жодних підстав (пікетувати — авт.), ніде не зареєстровані, так звані самозванці. Це політикани, які приєдналися до чесних людей і їхня ціль — скласти думку киян про некерованість Києвом, неправомірність дій київських депутатів, ставити під сумнів законність рішень Київської міської
ради і багато інших надуманих питань.
Так, наприклад, організації Форум порятунку Києва не існує. У Мін’юсті та Управлінні юстиції міста Києва така організація не зареєстрована, тому вона є неформальною, а ті, хто її очолює і організовує, — самозванцями — вважає Олександр ОМЕЛЬЧЕНКО.
Незважаючи на акції протесту, міська влада не збирається запроваджувати мораторій на виділення земельних ділянок і будівництво.
— На превеликий жаль, мораторій на будівництво на території України, крім міста Києва, тривав десяток років, починаючи з 1992-го, коли в десятки разів зменшилися обсяги будівництва у містах і селах.
Виходить, що вже тоді мораторій був. У Києві він завершився у 1996 році, коли Київ будував 420 тисяч квадратних метрів житла, а в цьому році Київ побудує 1 мільйон 100 тисяч квадратних метрів житла, і цього недостатньо, тому що ринок ненаповнений, кияни стоять на черзі, ветерани, учасники війни, молоді сім’ї тощо.
Всі чекають квартир, тому ми будемо не мораторій накладати, а будемо розвивати Київ згідно з прийнятим Генеральним планом. У цьому році ми маємо перейти рубіж і побудувати заплановану кількість метрів житла, а потім щорічно нарощувати по 100 тисяч квадратних метрів, аби через 3-4 роки вийти на 1,5 мільйони.
Лише за такої умови ринок житла у Києві буде наповнений, а черги набагато зменшені.
Більше того, на сьогодні у столиці на капітальному будівництві (будівництво метро, мостів, доріг, промислове і житлове) задіяно понад 60 тисяч будівельників.
Це 200 тисяч осіб разом з родинами, яким потрібно робота, а ті, хто пропонує накласти мораторій, не працюють у галузі будівництва і не розуміють всіх особливостей. Та й пікетують часто дві групи людей: одні, щоб не будувати і зняти паркан, а інші — ті, хто повинен отримати квартири у новобудові, — щоб продовжувати будівництво.
Це приклад егоїзму, інколи з ним потрібно цивілізовано погоджуватися, але десь вступати в протиріччя — каже столичний голова.
Водночас він упевнений, що із затвердженням Правил забудови Києва, проблем безпосередньо із порядком виділення земельних ділянок не буде:
— Правила забудови Києва, прийняті Київрадою і вже підписані мною, мають впорядкувати деякі стихійні, хаотичні явища у будівництві міста.
Вони мають місце, треба це визнати. Але це тому, що Київ бурхливо розвивається, а не чекає затвердження нового житлового кодексу, який валяється на полицях Верховної Ради понад 3 роки, а Держбуд так і не зумів його затвердити.
Це основний документ розвитку міст і сіл, великих і малих, а тим більше столиці. Тепер ми матимемо власний локальний будівельний кодекс, що діятиме на нашій території.
Крім того, Олександр ОМЕЛЬЧЕНКО стверджує, що неузгодженості у землевідведенні між районними адміністраціями і міською також немає, відтак спростовує інформацію, що 50% відводів земельних ділянок погоджено з районними адміністраціями, а решта — ні, в результаті чого люди пікетують райдержадміністрації та вимагають відставки їхніх голів:
— Торік (весною чи влітку) була заява голови Печерського району Анатолія КОВАЛЕНКА, що деякі проекти рішень сесій Київради не візувалися у районі. Мною було призначено спеціальну комісію, яка виявила, що справді було близько 8 випадків стосовно приватного сектору, де без мого письмового доручення кілька моїх заступників підписали рішення, не врахувавши думку району.
Після того я підписав розпорядження, і на сьогодні з тисячі прийнятих Київрадою рішень немає жодного без візи голови району. Були випадки, коли заступники голови району візували замість голови, а тоді останній, розібравшись, письмово писав претензію.
Тому я заборонив візувати
подібні рішення заступнику: такі повноваження має виключно голова району або, на випадок його відпустки, виконуючий його обов’язків. Цей прецедент вдалося зняти і сьогодні такої проблеми немає — каже ОМЕЛЬЧЕНКО.
Тим часом депутат Київради Віктор ІВАНЧЕНКО наполягає взагалі не продавати і не відводити землю до того моменту, поки місто не розробить схему детального планування районів: «Люди перед міськрадою стоять вже 6 місяців, навряд чи їх хтось купив. Їх об’єднує те, що всі вони незадоволені земельною політикою у Києві, тобто вони, як громада, не мають впливу на весь цей процес. Однак справжнім власником землі є громада, потенційним власником є інвестор, а посередником виступає влада, але останні два роки влада діє виключно в інтересах потенційного власника».
Виходом із ситуації може стати надання землі на умовах аукціону чи інвестиційного конкурсу. Так, порядок надання земельних ділянок на основі конкуренції може бути затверджений у Києві 31 березня, тобто на наступній сесії Київради.
За словами першого заступника голови КМДА, начальника Головного управління економіки та інвестицій Валерія БОРИСОВА, більшість земельних ділянок, за винятком ділянок під бюджетне будівництво, буде продаватися на аукціонах або на умовах інвестиційних конкурсів, що дозволить забезпечити прозорі механізми для інвестування. Як підкреслив БОРИСОВ, прозорий механізм надання земельних ділянок є одним з основних факторів, що формують інвестиційну привабливість столиці України. «Ця позиція була дуже добре сприйнята, і інвестори сказали: це вже не декларація, а конкретний крок», — сказав він.
БОРИСОВ також відзначив, що надання земельних ділянок на конкурентній основі дозволить «зняти багато питань, що виникають у місті з ініціативи різних об’єднань». «Незважаючи на те, що іноді вони говорять правильні речі, наприклад, про деякі помилки при наданні земельних ділянок у минулі роки, у більшості випадків це використовується як інструмент для досягнення конкретних цілей певних людей», — вважає представник КМДА.
Наталія ІВАНЕНЧУК, Київ-прес-інформ