Перші кроки кримського прем’єра Василь ДРАГОЛЮК
Наметове містечко в центрі кримської столиці минулої суботи помітно «схудло»- це результат перших днів прем’єрства Анатолія Матвієнка.
Свої малі архітектурні форми згорнув «Народний фронт», невдоволений правлінням Сергія Куніцина, і так звана партенітська група (залишились лише намети на підтримку шести засуджених у справі бійки у барі «Коттон»). Останню складали кримські татари, що майже рік безуспішно вимагають від влади курортного селища Партеніт (Велика Алушта) і автономії надати їм там земельні ділянки під забудову.
Прем’єр провів консультації з цього приводу з головою Меджлісу і нардепом Мустафою Джемільовим. А також безпосередньо зустрівся з пікетниками, запевнивши, що уряд Криму задля врегулювання спірних земельних питань готовий до конструктивних дій, проте на основі обопільного компромісу.
У той же день прем’єр провів свою першу нараду з міськими головами, присвячену саме нагальній земельній темі. Він справедливо вважає, що кримський земельний бізнес — «фундамент корупції», тому виказав невдоволення «здобутками» республіканських земельних служб.
Мовляв, це вони
допустили формування тіньової економічної системи і як наслідок — сплеск ажіотажного попиту на землю на ПБК, що супроводжується конфліктами і самозахопленнями. До цього призвела непрозорість ринку землі і неефективний інструмент залучення інвестицій в рекреаційну сферу.
Тому спершу потрібно, переконаний прем’єр, упорядкувати систему обліку розподілення ділянок,
провести серйозну інвентаризацію оренди і суборенди, де присутня купа зловживань і «лівих» схем та, насамкінець, організувати продаж основного багатства автономії на відкритих аукціонах за істинною ринковою вартістю. На формування інфраструктури земельного ринку Анатолій Матвієнко запропонував направити кошти із республіканського бюджету, одержані від
приватизації.
А ще прем’єр доручив учасникам наради спільно відпрацювати проекти «земельних» постанов уряду і місцевого парламенту.
Велосипед винаходити їм не доведеться: за останні 5 років ухвалено аж 205 подібних постанов, проте ефект від них майже нульовий.
Причина, за твердженнями фахівців, одна — відсутність у приморських регіонах генеральних планів забудови. Мовляв, лише з ухваленням цих планів і
припиниться весь земельний «бардак».